Кінець епохи менонітів. Частина 3
Одразу після підписання попередньої угоди про продаж Міхалина чехам в травні 1874 року старшина менонітів Йоган Шрьодер (Johann Schroeder) направив до Казенної Палати Київської губернії запит на отримання дозволу продати колонію. Між тим деякі сімейства колонії Генріхсдорф (на захід від Бердичева, район сучасного смт.Вели́кі Коро́винці Чуднівського району), що мали тісні родинні зв’язки з міхалинцями, вже весною продали свої ферми та переїхали в Міхалин, де і очікували еміграцію.[1] В липні 1874 року в колонію прибула велика група вже нових поселенців-чехів. Більш за все, меноніти передали частину садиб новоприбулим і певний час колишні(300 осіб) та нові(200 осіб) господарі Міхалина жили поруч. Ймовірно, більшу частину свого реманенту та худоби меноніти продали на місці новим мешканцям, бо і врожай з ланів, засіяних менонітами, вже збирали чехи. Між тим вже настала осінь, а передача прав на колонію новим власникам відбувалася не так швидко, як того хотілося обом сторона