Публікації

1795 -1804. В боротьбі за права та свободу.

Зображення
   Другий поділ Речі Посполитої в 1793 році між Росією, Прусією та Австро-Угорщиною, в результаті якого Волинь та Поділля(а відповідно і колонія Міхалин) перейшли у підпорядкування Російської імперії, спровокував у Польщі фінансову кризу. Це стало катастрофою для Прота Потоцького, власника міхалинецьких земель. Через нездатність розрахуватися з кредиторами він був змушений оголосити себе банкрутом. Усі його статки – компанії, землі, маєтки, мануфактури -  були продані або розподілені між кредиторами в рахунок оплати боргів. Не оминула ця участь і колонію Міхалин, яка на той час складалася з 28 домогосподарств, і в якій налічувалось близько 200 осіб.   21 жовтня 1795 року рішенням Махнівської банкрутної комісії махнівський маєток Потоцького був розділений між двома десятками кредиторів. Землі урочища Михайлин перейшли у власність генерала Івана Липського. Новий власник відмовився визнавати права та привілеї менонітів, що були надані їм колишнім власником та підтверджені королем вже неі

Кінець епохи менонітів. Частина 3

   Одразу після підписання попередньої угоди про продаж Міхалина чехам в травні 1874 року старшина менонітів Йоган Шрьодер (Johann Schroeder) направив до Казенної Палати Київської губернії запит на отримання дозволу продати колонію. Між тим деякі сімейства колонії Генріхсдорф (на захід від Бердичева, район сучасного смт.Вели́кі Коро́винці Чуднівського району), що мали тісні родинні зв’язки з міхалинцями, вже весною продали свої ферми та переїхали в Міхалин, де і очікували еміграцію.[1]     В липні 1874 року в колонію прибула велика група вже нових поселенців-чехів. Більш за все, меноніти передали частину садиб новоприбулим і певний час колишні(300 осіб) та нові(200 осіб) господарі Міхалина жили поруч. Ймовірно, більшу частину свого реманенту та худоби меноніти продали на місці новим мешканцям, бо і врожай з ланів, засіяних менонітами, вже збирали чехи.     Між тим вже настала осінь, а передача прав на колонію новим власникам відбувалася не так швидко, як того хотілося обом сторона