Що таке «Міхалін» та де він знаходився? (продовження)

 Карти не дають змоги визначити початок орних самгородецьких земель, місцезнаходження самгородецьких хуторів та хутора Звєржховського – цих об’єктів, про які йдеться в тексті договору, тут немає. Інших джерел, які могли б прояснити їх розташування, наразі не знайшов. Та все ж договір дозволяє однозначно встановити напрями руху, що визначають кордони земель Міхаліна:
- перший напрям - з точки 1 або 2 рухатися вздовж Немирівського шляху в напрямку Самгородка, потім повернути наліво від щляху;
- другий напрям – з точки 1 або 2 рухатися вздовж Великої Руди в напрямку Самгородка до перетину з вектором першого напряму.
   Через розгалуженість Великої Руди варіанти такого руху можливі як з точки 1, так і з точки 2… то ж яка з них є справжньою?
   Ключ для розв’язання цієї задачі знайдено в документі ЦДІАК[2]. Тут вказано площу земель, отриманих менонітами по договору 1791 року з Потоцьким, - 357,2 десятин (390,2 га) або майже 4 кв.км. Скористаємось інструментами публічної кадастрової карти України (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) та визначимо ділянку 4 кв.км відносно напрямів руху з початком відліку в точках 1 і 2.

Тепер накладемо ці ділянки на карти 1840, 1877 та 1908 рр.



Які ж висновки можна зробити ?
  1. Земельна ділянка в обох варіантах не накладається на територію сучасного села Михайлин(Michajlowka (1840 р.), Михалинъ(1877 р.), Михайлинъ(1908р.)), тобто «Міхалін» і «село Михайлин» не є тотожними поняттями.
  2. Земельні ділянки обох варіантів накладаються на територію поселень під назвами «Holendry» та «Holenderskie Fu.» (1840), «Кол.Голендров» та «Х.Х. Голландских колонистов» (1877), «Николаевка» (1908). 
  3. Картографічні роботи при створенні російської карти 1877 року виконувались з початку 1872 року. Таким чином зображене на цій карті розташування «колонии Голендров» и «Хуторов Голландских колонистов» і є розташуванням поселення менонітів на момент еміграції 1874 р.  По договору 1791 року Потоцький дозволив менонітам самостійно визначати місця для будівництва житла. Це призвело до того, що на відміну від інших поселень менонітів на Волині та Півдні України, що відзначалися компактністю розташування будівель, меноніти Міхаліна поселилися на хуторах практично по всій площі ділянки. Ця особливість відзначається і в менонітських джерелах.
  4. Вздовж Великої Руди обидва варіанти ділянок мають тягнутися щонайменше до точки, позначеної на сучасній карті синім квадратом. Згідно карти 1877 року в цьому місці знаходилось кладовище, яке більш за все існувало з перших років існування колонії менонітів, але якого вже немає на карті 1910 року.
    Ще одним непрямим підтвердженням розміщення «Міхаліна» саме в цих місцях є опис історії села Флоріанівка (Вікіпедія, [7]). Там є згадка про те, що поміщик Флоріан Бурчак-Абрамович був кредитором графа Потоцького. Поразка Речі Посполитої у війні з Росією в 1792 р. спровокувала в лютому 1793 року катастрофічну банківську кризу в Польщі, а та в свою чергу привела до повного банкрутства Прота Потоцького. В якості погашення боргу Бурчак-Абрамович отримав у володіння прилеглий шмат самгородецьких земель, включаючи села Юзефівку та Михайлин, а також «население колонии менонистов, платящих обрака на вечность 2658 рублей». Зміна власника землі, що ледь не привела до повного занепаду колонії, згадується і в джерелах менонітів. Після того, як менонітам вдалось захистити свої права та привілеї, розпочався новий розквіт колонії, а в 1805 р. колоністи купують додаткових 263 десятини землі саме у поміщика Флоріана Бурчак-Абрамовича. (Ці епізоди будуть в подальшому розглянуті в окремих темах).

Джерела:
1. http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_X/247
2. ЦДІАК, фонд 486, опис 1, справа 18970.
3. http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/podborka-polskix-kart/karty-richchi-zanoni-kvadrat-19
4. http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/podborka-polskix-kart/polskie-karty-19-veka-kvadrat-29
5. http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karty-trexverstovki-s-privyazkoj-dlya-gps/karta-trexverstovka-24-7
6. http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karty-dvuxverstovki/karty-dvuxverstovki-kvadrat-33-26
7. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0
8. https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&from=Р
9. http://donas.in.ua/vsyake/ruda.html

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

1795 -1804. В боротьбі за права та свободу.

Зображення
   Другий поділ Речі Посполитої в 1793 році між Росією, Прусією та Австро-Угорщиною, в результаті якого Волинь та Поділля(а відповідно і колонія Міхалин) перейшли у підпорядкування Російської імперії, спровокував у Польщі фінансову кризу. Це стало катастрофою для Прота Потоцького, власника міхалинецьких земель. Через нездатність розрахуватися з кредиторами він був змушений оголосити себе банкрутом. Усі його статки – компанії, землі, маєтки, мануфактури -  були продані або розподілені між кредиторами в рахунок оплати боргів. Не оминула ця участь і колонію Міхалин, яка на той час складалася з 28 домогосподарств, і в якій налічувалось близько 200 осіб.   21 жовтня 1795 року рішенням Махнівської банкрутної комісії махнівський маєток Потоцького був розділений між двома десятками кредиторів. Землі урочища Михайлин перейшли у власність генерала Івана Липського. Новий власник відмовився визнавати права та привілеї менонітів, що були надані їм колишнім власником та підтверджені королем вже неі
Докладніше

Що таке «Міхалін» та де він знаходився?

Зображення
    Перша згадка про Міхалін міститься в опису містечка Самгородок в Географічному словнику Королівства Польського (Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich) містить згадку про надання польським магнатом і власником самгородецьких земель Протом Потоцьким дозволу на поселення на його землях колоністів-менонітів та закріплення за ними прав на володіння землею згідно підписаного договору в квітні 1791 року[1]. Фрагмент договору викладено в словнику, а повна копія договору зберігається в ЦДІАК[2]. Переглянемо та проведемо аналіз тексту договору. «Prot na Złotym Potoku Potocki, wwda kijowski, orderów Orła białego i św. Stanisława kawaler, dóbr Machnówki i Samohorodka z przyłegłościami dziedzic, nadaję bez żadnej poprzedniczej summ kapitalnych opłaty, grunta za Machnówką leżące, przynależne teraz do Samohorodka, a odtąd Michalin nazywać się mieć chcący, Hollendrom mennonistom z ich następcami prawem wiecznego czynszu.»     Дослівно: «Прот Потоцький  …<пер
Докладніше

Ревізькі казки колонії Михалин 1858 року

Зображення
    Ревізькі казки - документи, що відображають результати проведення ревізій податного населення Російської імперії у XVIII - 1-й половині XIX ст., що проводилися з метою подушного податкового обкладення населення. Ревізькі казки були поіменними списками населення, в яких вказувалися ім'я, по батькові та прізвище власника двору, його вік, ім'я та по батькові членів родини із зазначенням віку, стосунків до глави сім'ї.     Всього було проведено 10 ревізій, перша в 1719 році, остання в 1858 р. У проміжках між ревізіями ревізькі казки уточнювалися. Вироблялася фіксація наявності або відсутності особи на момент поточного обліку, причому в разі відсутності фіксувалася причина (помер, в бігах, відселений, в солдатах і т. п.). Всі уточнення ревізьких казок ставилися до наступного року, тому кожна «ревізька душа» вважалася наявною до наступної ревізії навіть в разі смерті людини, що дозволяло державі з одного боку підвищувати збирання подушного податку, а з другого створювало умо
Докладніше